Жибак М. М. [Система показників аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю підприємства]{Іndices system of analytical provision of enterprise innovation activity management}

УДК: 330.341.1:658

DOI: 10.31359/2312-3427-2019-4-1-360

М.М. Жибак, д-р екон. наук,
директор інституту ВП НУБіП України
«Бережанський агротехнічний інститут»

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

   У роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання щодо економічного оцінювання інноваційною активністю підприємств. Встановлено, що підвищення інноваційної активності персоналу, яка є одним із проявів його трудової активності, що пов’язана із здатністю до зародження нових ідей, розробки нововведень і створення інновацій та реалізації набутих знань, здібностей, професіоналізму залежить від досконалого мотиваційного механізму, який би спонукав кожного окремого працівника до досягнення поставлених завдань.

   Ключові слова: інновації, інноваційна активність, персонал, підприємство.

   Постановка проблеми. Підвищення інноваційної активності підприємств є одним із найактуальніших для розвитку економіки України, оскільки інновації є підґрунтям для конкурентоспроможності країни та окремих суб’єктів господарювання. Крім того, суттєвими пріоритетами інноваційної активності підприємств стає інноваційна праця та інтелектуальний капітал, що визначається інноваційною активністю діяльності людини (персоналу). Однак в реальній практиці в більшості підприємницьких структур через низьку кваліфікацію сучасного менеджменту, не забезпечується ефективно інноваційно-орієнтований розвиток економіки в умовах ринкової невизначеності.

 Аналіз досліджень і публікацій. Проблемам інноваційної активності присвячені праці таких вітчизняних і зарубіжних фахівців, як: Анісімова Ю. П. [1], Дерев’янкіна І. А. [5], Тарасенка І.О., Королька О.М., Белявської К.С. [6], та інших. Однак, аналіз наукових праць [1-6] свідчить, що категорія «інноваційна активність» є ще мало дослідженою, а її
оцінювання зводиться переважно до якісної оцінки діяльності економічних суб’єктів з розробки і залучення нових технологій або вдосконалених продуктів у господарський оборот. Увага вчених зосереджена переважно на питаннях оцінювання інноваційного потенціалу підприємства не враховуючи його системної цілісності і як наслідок не можуть бути використані для оцінки рівня інноваційної активності підприємства.

   Метою дослідження є формування методичного підходу до оцінки інноваційної активності підприємства.

  Основні результати дослідження. З метою системного дослідження оцінки «інноваційної активності» вважаємо за необхідне визначити змістову сутність понять «інновація» та «інноваційна активність».

В економічній літературі щодо визначення поняття «інновація» використовуються статичний і динамічний підходи, в межах яких інновація розглядається як процес, зміна, об’єкт, результат й система.

Ми підтримуємо Гудзинського О.Д., позиція якого ґрунтується на притаманній інноваційній ознаці щодо охоплення ряду різнорідних об’єктів, явищ, процесів, тому на думку автора під інновацією можна вважати процес, зміну, об’єкт, результат або систему, які відповідають наступним ознакам: надають соціально-економічній системі конкурентні переваги; забезпечують досягнення цілей соціально-економічної системи та забезпечують її стійкість; застосовуються в практичній діяльності; підтверджуються об’єктами інтелектуальної власності; мають комерційну окупність; є похідними від процесу генерації ідей та фундаментальних і прикладних досліджень [3].

  Враховуючи вищесказане під інновацією слід розуміти сформований інноваційний потенціал організаційно-економічних систем, який здатний на конкурентній основі, шляхом використання конкурентних переваг, забезпечити динамічно-стійкий їх розвиток, конкурентоспроможність та конкурентостійкість [4, С. 46].

  Вважаємо, що інноваційна активність повинна бути сполучною ланкою між етапами аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища, формулюванням цілей та плануванням стратегій й характеризуватися сукупністю трьох складових: інновації у вигляді виробленого товару, інновації у виробництві нового виду продукції; виконаних робіт, наданих послуг; інновації, пов’язані з дослідженнями й розробками.

  На нашу думку підвищення інноваційної активності персоналу, яка є одним із проявів його трудової активності, що пов’язана із здатністю до зародження нових ідей, розробки нововведень і створення інновацій та реалізацією набутих знань, здібностей, професіоналізму залежить від досконалого мотиваційного механізму, який би спонукав кожного окремого працівника до досягнення поставлених завдань.

  Методичний підхід до оцінювання інноваційної активності підприємства повинен ґрунтуватися на таких принципах [6]:

  • визначення високого рівня інноваційного потенціалу як необхідної, але недостатньої умови для забезпечення максимальної інноваційної активності підприємства;
  • розгляд інноваційного потенціалу не лише як основи, «опорної бази» для формування майбутньої стратегії підприємства, але й як продукту стратегічного управління, результату реалізації чинної стратегії;
  • розмежування функцій оперативного управління та управління стратегічним розвитком організації з окремою оцінкою кожної складової. Рівень інноваційної активності підприємства визначається конкурентоспроможністю та адаптивністю його потенціалу, які, у свою чергу, є характеристиками чинної на підприємстві системи управління стратегічним розвитком;
  • обов'язковість врахування впливу зовнішніх можливостей і загроз на рівень інноваційної активності підприємства. Здатність організації швидко адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні є однією з необхідних умов її інноваційного розвитку;
  • спрямованість на розробку практичних рекомендацій щодо підвищення та забезпечення високого рівня інноваційної активності через залучення додаткових інвестицій для розвитку інноваційного потенціалу та системи управління ним.

  В.А. Трапезнікова інноваційну активність, розглядає за формулою [7]:

  Анісімов Ю. П., зазначає, що при визначенні інноваційної діяльності, необхідно врахувати те, що значна тривалість життєвого циклу інновацій призводить до економічної нерівноцінності здійснюваних у різний період витрат і отриманих результатів. У зв'язку з цим для оцінки ефективності інноваційної діяльності доцільно використовувати науково- методичний інструментарій, який дозволить врахувати вартість грошових коштів у часі, тому автором ефективність інноваційної діяльності пропонує визначати за формулою [1, с. 89]:


 Висновки. Інноваційна активність є комплексною характеристикою наукових, організаційних технологічних, комерційних та інших заходів, які впроваджують інновацій, за рахунок досконалості і якості продукції, готовності до організаційних змін, підтримки творчих, ініціативних працівників, та ефективної реалізації інноваційного потенціалу персоналу підприємств. Враховуючи системність та цілісність інноваційна активність повинна визначатися через експертну оцінку використання і-го елементу інноваційної активності помножену на коефіцієнт вагомості і-го елементу інноваційної активності.

Бібліографічний список.

  1. Анисимов Ю.П. Пешкова И.В. Солнцева Е.В. Методика оценки инновационной деятельности предприятия. Инновации, №11(98), 2006. С. 88-90.
  2. Ансофф И. Стратегическое управление / Пер. с англ. М.: Экономика, 1989. 520 с.
  3. Гудзинський О.Д., Судомир С.М., Гуренко Т.О. Теоретико- методологічні засади результативного управління розвитком сільськогосподарських підприємств: монографія. К.: ЦП «Компринт», 2017. 411 с.
  4. Гудзинський О.Д., Судомир С.М., Гуренко Т.О. Управління формуванням конкурентоспроможного потенціалу підприємств (теоретико-метод. аспект): монографія. - К.: ІПК ДСЗУ, 2010. - 212 с.
  5. Деревянкин И.А. Разработка комплексной методики оценки инновационной активности предприятий пищевой промышленности. Вестник ВГУИТ, №3, 2013. С. 217-221.
  6. Тарасенко І.О., Королько О.М., Белявська К.С. Оцінка інноваційної активності підприємства в системі стратегічного управління. Актуальні проблеми економіки, №9 (99), 2009. с. 133-141.
  7. Трапезников В.А. Экономические оценки, связанные с управлением большими системами. Автоматика и телемеханика, №1, 1966.
  8. Гудзинський О.Д., Судомир С.М. Соціально-економічний розвиток макро- і мікро структур: соціально-інноваційний аспект // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія „Економічні науки”- 2017 - № 3. - С. 20.

   Жыбак М. Н. Система показателей аналитического обеспечения управления инновационной деятельностью предприятия.

В работе приведены теоретическое обобщение и новое решение научно-практической задачи по экономической оценки инновационной активности предприятий.

Установлено, что повышение инновационной активности персонала, которая является одним из проявлений его трудовой активности, связанной со способностью к зарождению новых идей, разработки нововведений и создание инноваций и реализации приобретенных знаний, способностей, профессионализма зависит от совершенного мотивационного механизма, который бы побуждал каждого отдельного работника к достижению поставленных задач.

   Ключевые слова: инновации, инновационная активность, персонал, предприятие.

  M.M. Zhybak. Zndices system of analytical provision of enterprise innovation activity management.

A theoretical generalization and a new solution of the scientific and practical problem regarding the economic evaluation of the innovative activity of the enterprises are given in the work. It is proved that the innovative activity should be a connecting link between the stages of the internal and external environment analyses, formulation of goals and planning of strategies and be characterized by a set of three components: the innovation in the form of manufactured goods and the innovation in the production of new commodities, the performed works and rendered services, and the innovations related to the research and development.

Based on the literary sources, we support the position of O.D. Hudzynskyi, S.M. Sudomyr, and T.O. Hurenko. They consider the innovation as the formed innovative potential of organizational and economic systems, which is able to provide dynamic and stable development, competitiveness and competitive power on a competitive basis and using the competitive advantages. Taking into account this definition it is established that the increase in the innovative activity of the personnel, which is one of the manifestations of the labour activity connected with the ability to generate new ideas, develop and create the innovations and realize the acquired knowledge, abilities and professional skills, depends on a perfect motivation mechanism that would encourage each employee to accomplish the assigned tasks.

   Key words: innovations, innovative activity, personnel, enterprise.

Стаття надійшла до редакції: 15.09.2019 р.


:  Анотація (завант.: 3)
Переглянути онлайн:  Анотація
 




Оновлено: 9-04-2020, 12:19