Ульянченко О.В., Уманець С.В. Управління інноваційно- інвестиційним забезпеченням розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектора

УДК 330.322:005]:621.311.24(477)

DOI: 10.31359/2312-3427-2019-1-392

 

О.В. Ульянченко, д-р екон. наук, професор

ORCID  0000-0002-5085-0869

ulyanchenko.a@gmail.com

С.В. Уманець, здобувач

ORCID 0000-0001-9112-6167

E-mail: Umanets_2019@ukr.net

Харківський національний аграрний університет ім. В.В Докучаєва

 

Управління інноваційно-інвестиційним забезпеченням розвитку

відновлюваної енергетики агропродовольчого сектора

 

У статті запропоновано методичні засади визначення синергійного ефекту системного підходу до формування інноваційно-інвестиційної політики у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору. Охарактеризовано етапи реалізації, цілі та завдання Енергетичної стратегії України до 2035 р. Наведено основні цілі стратегії інноваційного розвитку відновлюваної енергетики  для агропродовольчого сектору. Виокремлено напрями і заходи  інноваційно-інвестиційної політики у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору економіки України, що дозволило розробити картку оцінки зазначеної політики. Доведено, що  перетворення у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору необхідно здійснювати з врахуванням основних підходів до реалізації інноваційно-інвестиційної політики країни.

Ключові слова: агропродовольчий сектор, відновлювана енергетика, інновації, інвестиції, управління, розвиток.

 

Постановка проблеми. Перехід до низьковуглецевого розвитку України передбачається здійснювати шляхом: розширення  плану  заходів  з  підвищення  енергоефективності  відповідно  до  «Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року»; зниження  енергоємності  ВВП  відповідно  до  «Стратегії  сталого розвитку «Україна – 2020»; збільшення  обсягу  поглинання  парникових  газів  шляхом  здійснення  заходів  у  сфері  лісового господарства та землекористування; підвищення  частки  енергії,  виробленої  з  відновлюваних  джерел  енергії  в  загальній  структурі енергоспоживання  держави  відповідно  до  «Національного  плану  дій  з  відновлюваної  енергетики  на період до 2020 року».

Енергетичні  мережі  з  розподіленою  генерацією  є  самим  найближчим  майбутнім енергопостачання.  Тільки  при  наявності  інтелектуальних  енергетичних  мереж  з  розподіленої генерацією  енергії  можливо  в  повній  мірі  використовувати  весь  потенціал  відновлювальної енергетики. 

Проте поряд з інноваційним забезпеченням розвитку відновлюваної енергетики АПС вагоме значення має ресурсне, перш за все, інвестиційне забезпечення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.  Проблемні питання   інвестиційно-інноваційних складових розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні займалися такі вчені як Г.Г. Гелетуха і Т.А. Желєзна [2-3],  О.А. Пашечко [7],  Н.Ю. Рекова та І.О. Клопов [8],  Н.О. Рязанова [9-10]. Проте поза увагою дослідників залишається низка не вирішених питань щодо управління інноваційно-інвестиційним забезпеченням розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектора

Формулювання цілей статті. Дослідження управління інноваційно-інвестиційним забезпеченням розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектора та розробка практичних рекомендацій щодо його покращення.

Виклад основного матеріалу досліджень. Одним з активних учасників впровадження «зелених акцій» в Україні є компанія IFC, яка у 2018 р. почала реалізацію програми «Зелені фінанси України» розраховану на 4 роки. У заданому форматі заплановано розвивати нові галузі «зеленого фінансування», а отримані кошти інвестувати в проекти з підвищення енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії.

У рамках реалізації Енергостатегії України до 2035 р. заплановано до 2030 р. знизити енергоємність економіки в 2 рази і збільшити виробництво відновлюваних джерел енергії. Етапи реалізації, цілі і завдання Енергетичної стратегії України до 2035 р. наведено в табл. 1 [1].

На основі проаналізованих інформаційних джерел [2; 3; 4, с. 342-354] нами запропоновано стратегію інноваційного розвитку відновлюваної енергетики для агропродовольчого сектору економіки України. Відповідальними за розроблення такої стратегії можуть стати: по-перше, міністерства: Міненерговугілля  і Держенергоефективності,  Мінекономрозвитку, Мінрегонбуд, Мінфін, Мінсоцполітики та Національна Комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

 

  1. Етапи реалізації, цілі і завдання Енергетичної стратегії України до 2035 р.

 

Етапи

Цілі

Завдання

І

Реформування енергетичного сектору до 2020 р.

завершення імплементації ринків електричної енергії відповідно до вимог Третього енергетичного пакету;

інституційна інтеграція енергетичної інфраструктури з об’єднаною газотранспортною системою Європи ENTSO-G і виконання низки заходів для синхронізації об’єднаної енергосистеми України з об’єднаною енергосистемою Європи ENTSO-G;

 

 

збільшення частки ВДЕ до 11 % у кінцевому енергоспоживанні, що складає 8 % від  загального первинного постачання енергії (ЗППЕ, що розраховується як сума виробництва (видобутку), імпорту, експорту, міжнародного бункерування суден та зміни запасів енергоресурсів у країні), зокрема за рахунок проведення стабільної та прогнозованої політики у сфері стимулювання розвитку ВДЕ та у сфері залучення інвестицій;

ІІ

Оптимізація та інноваційний розвиток енергетичної інфраструктури до 2025 р.

збільшення використання ВДЕ до 25 % від обсягів ЗППЕ України; 

інтеграційне залучення інвестицій у сектор ВДЕ, розвиток розподіленої генерації, зокрема розробка та початок реалізації плану впровадження «розумних» енергетичних мереж (Smart Grids) і створення розгалуженої інфраструктури для розвитку електротранспорту;

ІІІ

Забезпечення сталого розвитку до 2035 р.

інноваційний розвиток енергетичного сектору й будівництво нової генерації;

забезпечення інвестиції у нові потужності генерації для заміщення потужностей, що мають бути виведені з експлуатації

вибір типу генерації залежатиме від прогнозної цінової кон’юнктури на паливо й інтенсивності розвитку кожного типу генерацій, що сприятиме підвищенню рівня конкуренції між ними;

від впровадження смарт-технологій для вирівнювання піків споживання;

збільшення частки ВДЕ у структурі ЗППЕ до 25 %.

 

Основними цілями стратегії інноваційного розвитку відновлюваної енергетики  для агропродовольчого сектору України можуть стати:

  • збільшення використання ВДЕ;
  • формування інклюзивних енергетичних ринків;
  • декарбанізація енергетики;
  • ефективне використання енергоресурсів;
  • зменшення енергоспоживання;
  • єдина політика;
  • інформаційна прозорість.

Правильним інструментом для досягнення глобальних цілей може стати створення синергії між технологією та екологією. Зокрема, беручи до уваги моделі ставлення різних поколінь можна побачити різні значення для кожного з них. Потрібно знайти рішення, яке задовольнило б інтереси кожного покоління. Те, що забезпечує хорошу фінансову мотивацію, соціальну участь, освіту і технології для створення чистої синергії між усіма. Зокрема, створення синергії між усіма учасниками: місцевими громадами, підприємствами, розробниками проектів, екологічними та відновлювальними експертами, урядами. 

З метою загального співробітництва, об’єднання всіх учасників і для вирішення загальних проблем відмінним посередником виступають інформаційні платформи. В основі такої платформи лежать дві основні гілки: 1) електронна академія; 2) повна інформація для освоєння відновлюваних джерел енергії.

Ефективним методом залучення інвестицій у відновлювану енергетику є зелений тариф на електроенергію. Інвестору за короткостроковий період повертаються вкладені кошти і надалі надається отримання прибутку за рахунок високих закупівельних цін і тривалої дії зеленого тарифу.

У 2019 р. у Славутичі запустився краудфандінг, завдання якого є збирання коштів на перший сонячний кооператив в Україні, який отримав назву «Сонячне місто». Зокрема, це буде сонячна електростанція, яка буде реалізовувати вироблену електроенергію за зеленим тарифом. За розрахунками ініціативної групи, сонячний кооператив повністю окупить себе вже через 6-7 років, а до 2030 р. (коли закінчується дія зеленого тарифу) прибуток на кожен пай складе не менше 50 % [5].

Для інвестиційного забезпечення розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектора економіки України необхідно  створення банків і фондів розвитку на державному і регіональному рівнях на венчурних засадах: по-перше, надання кредитних коштів без запоруки; по-друге, кредитування на принципах пайової участі в доходах від реалізації проекту (безвідсоткова ставка) на довгостроковий період (на термін окупності проекту згідно бізнес-плану).

Світовий досвід свідчить, що перетворення у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору необхідно здійснювати з врахуванням основних підходів до реалізації інноваційно-інвестиційної політики країни. На нашу думку, програми економічних реформ в Україні на 2020-2035 рр. повинні включати наступні напрями:

  • залучення сучасних технологій ВЕ із-за кордону;
  • об’єднання зусиль держави й бізнесу в напрямі фінансового забезпечення розвитку власної бази наукових досліджень, що передбачає впровадження нових і вдосконалення наявних технологій ВДЕ з використанням власних науково-технічних і виробничих можливостей на основі принципів державноприватного партнерства в таких сферах;
  • розбудова переважно інституційного середовища для відновлюваної енергетики.

Синергійний ефект системного підходу до формування інноваційно-інвестиційної політики у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору економіки України може бути визначено згідно залежності (1):

ІІінвестПВЕ АПС =  ∑(ІБРВЕ АПС , ІСРВЕ АПС , ІПВЕ АПС , ІІВЕ АПС , ІАВЕ АПС ,

                        ІнвестЗІДВЕ АПС , СІРВЕ АПС ,  МДПВЕ АПС ,  ІРВЕ АПС),                (1)                                             

 

де ЕІІП  – синергійний ефект системного підходу до формування інноваційно-інвестиційної політики у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору;

ІБРВЕ АПС –  інноваційне бачення розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору;

ІСРВЕ АПС – інноваційна стратегія розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору;

ІПВЕ АПС – інноваційний потенціал відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору;

ІІВЕ АПС  − інноваційна інфраструктура відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору;

ІАВЕ АПС  − інноваційна активність у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору;

ІнвестЗІДВЕ АПС  − інвестиційне забезпечення  інноваційної діяльності у сфері   відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору;

СІРВЕ АПС – стимулювання інноваційного розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору;

МДПВЕ АПС – механізми державної підтримки відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору;

ІРВЕ АПС – інвестиційні ризики у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору.

 

На підставі залежності (1) нами окреслені напрями й заходи інноваційно-інвестиційної політики у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору економіки України (рис. 1), що дозволило розробити картку оцінки зазначеної політики (табл. 2).

 

малюнок в анотації

Рис. 1. Напрями і заходи інноваційно-інвестиційної політики у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору

економіки України

______________

Джерело: власна розробка

 

Рівень розвитку інноваційно-інвестиційної політики у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору економіки України доцільно можна згідно бальної шкали в межах від 0 до 27 балів як суму 9-ми основних показників: інноваційне бачення розвитку ВЕ АПС, інноваційну стратегію розвитку ВЕ АПС, інноваційний потенціал ВЕ АПС, інноваційна інфраструктура ВЕ АПС, інноваційну активність ВЕ АПС, інвестиційне забезпечення  інноваційної діяльності  ВЕ АПС, стимулювання інноваційного розвитку  ВЕ АПС, механізми державної підтримки ВЕ АПС і врахування при цьому інвестиційні ризики ВЕ АПС.

 

  1. Картка оцінки інноваційно-інвестиційної політики у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору економіки України

 

Показники

Позначення

0 балів

1 бал

2 бали

3 бали

Інноваційне бачення розвитку ВЕ АПС

ІБРВЕ АПС

відсутнє

на стадії формування

має місце

розвивається

Інноваційна стратегія розвитку ВЕ АПС

ІСРВЕ АПС

відсутня

формується

реалізується

розвивається

Інноваційний потенціал ВЕ АПС

ІПВЕ АПС

відсутній

недостатній

достатній

сильний

Інноваційна інфраструктура

ВЕ АПС

ІІВЕ АПС

відсутня

недостатня/

формується

функціонує

розвивається

Інноваційна активність ВЕ АПС

ІАВЕ АПС

відсутня

низька

середня

висока

Інвестиційне забезпечення

інноваційної діяльності  ВЕ АПС

ІнвестЗІДВЕ АПС

відсутнє

недостатнє

достатнє

першочергове

Стимулювання інноваційного розвитку  ВЕ АПС

СІРВЕ АПС

відсутнє

недостатнє

достатнє

висока

Механізми державної підтримки ВЕ АПС

МДПВЕ АПС

відсутні

низький рівень

середній рівень

високий рівень

Врахування інвестиційних ризиків ВЕ АПС

ІРВЕ АПС

високі

середні

низькі

відсутні

Загальний результат 

 

0≤х≤9 балів − інноваційно-інвестиційної політика

ВЕ АПС не розвивається

9≤х≤27 балів − інноваційно-інвестиційної політика

ВЕ АПС розвивається

______________

Джерело: власна розробка

 

Нерівність 9≤11≤27, що свідчить про те, що в Україні  інноваційно-інвестиційної політика ВЕ АПС розвивається.

Фахівцями Інституту місцевого розвитку в рамках Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа України» та підготовки проектів із чистої енергії для Планів дій зі сталого енергетичного розвитку міст виконано розрахунки чистих грошових потоків (net cash flom) від проекту для агровиробників (табл. 3) [6, с. 162].

 

  1. Розрахунки чистих грошових потоків (net cash flom) від проекту для агровиробників України на 2015-2030 рр., тис. грн

 

 

і-коефіцієнт

Роки

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

2023

Чистий грошовий потік NCFt від проекту для агровиробника

-5362

513,7

518,41

544,33

598,76

658,64

724,51

796,96

876,65

Роки

2024

2025

2026

2027

2028

2029

2030

Разом

902,95

930,04

957,94

986,68

1016,28

1046,77

1078,17

6788,8

 

В умовах обмеженості фінансових ресурсів агровиробникам необхідно ретельно відбирати проекти з ВДЕ для максимізації ефекту від їхньої реалізації у рамках енергетичної політики.  Метою таких проектів має бути отримання прибутку, який дозволяє повернути вкладені інвестиційні ресурси  з певною маржею.  Результатом реалізації проектів із ВДЕ є економія як енергоресурсів, що виникає внаслідок підвищення енергоефективності об’єктів  чи процесів, так і грошових коштів, бо здійснюється заміна бурого виду палива на більш дешевий. Тобто відбувається зменшення витрат, а різниця між витратами до та після впровадження такого проекту являється основним джерелом повернення вкладених інвестиційних ресурсів.

Впровадження проектів ВДЕ мають економічний, фінансовий екологічний і соціальний ефекти. Джерелами фінансування можуть бути: гранти, пільгові кредити, приватні інвестиції на умовах державно-приватного партнерства, внески лізингодавця, обмежені можливості для портфельного кредитування.

 

Висновки. Таким чином, методичні засади визначення синергійний ефекту системного підходу до формування інноваційно-інвестиційної політики у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору, що на відміну від існуючих підходів враховує таких чинників, як: інноваційне бачення розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору; інноваційна стратегія розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору; інноваційний потенціал відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору; інноваційна інфраструктура відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору; інноваційна активність у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору; інвестиційне забезпечення  інноваційної діяльності у сфері   відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору; стимулювання інноваційного розвитку відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору; механізми державної підтримки відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору; інвестиційні ризики у сфері відновлюваної енергетики агропродовольчого сектору.

 

Бібліографічний список.

  1. Уряд схвалив нову енергетичну стратегію України / Українська вітроенергетична асоціація від 21 серпня 2017 р. URL: http://uwea.com.ua/ua/news/entry/pravitelstvo-odobrilo-novuyu-energeticheskuyu -strategiyu-ukrainy/ (дата звернення: 12.12.2018 р.).
  2. Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А. Аналіз світових енергетичних стратегій. Роль відновлюваних джерел енергії (початок. Продовження у № 2/2016 р.). Екологія підприємства. № 1. С. 56-66.
  3. Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А. Аналіз світових енергетичних стратегій. Роль відновлюваних джерел енергії (продовження. Початок у № 1/2016 р.). Екологія підприємства. № 2. С. 58-67.
  4. Новий економічний курс України. Стратегія інноваційного розвитку ; за заг. ред. Ю.В. Тимошенко, В.А. Ломаковича, Т.Є. Унковської. Київ, 2018. 401 с.
  5. У Славутичі відкриють перший сонячний кооператив в Україні. Еenergy.ua від 20 серпня 2019 р. URL: https://eenergy.com.ua/news /pershyj-sonyachnyj-kooperatyv-v-ukrayini/ (дата звернення: 12.12.2018 р.).
  6. Підготовка проектних пропозицій із чистої енергії: парктичний посібник; під. заг. ред. Р.Ю. Тормосова, О.П. Романюк, К.Р. Сафіуліної. – К.: ТОВ «Поліграф плюс», 2015. 176 с.
  7. Пашечко О.А. Інституційне забезпечення оптимізації використання енергетичних ресурсів з біомаси. Актуальні проблеми економіки. 2015. № 4(166). С. 268-275.
  8. Рекова Н.Ю., Клопов І.О. Відновлювальні джерела енергії: тенденції розвитку, інвестиції, smart grid. Енергоефективність та  енергозбереження:  економічний,  техніко-технологічний  та екологічний  аспекти: колективна монографія / Кол. авторів; за заг. ред. П.М. Макаренка, О.В. Калініченка, В.І. Аранчій. Полтава: ПП «Астрая», 2019. – 603 с.
  9. Рязанова Н.О. Інвестиційно-інноваційні складові розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні. Економіка і суспільство. Вип. 16. 2018. С. 215-219.
  10. Рязанова Н.О. Нетрадиційна енергетика як фактор інноваційного розвитку електроенергетики / Інвестиції: практика та досвід. № 18. С. 23-26.

 

А.В. Ульянченко, С.В. Уманец. Управление инновационно-инвестиционным обеспечением развития возобновляемой энергетики агропродовольственного сектора. В статье предложены методические основы определения синергического эффекта системного подхода к формированию инновационно-инвестиционной политики в сфере возобновляемой энергетики агропродовольственного сектора. Охарактеризованы этапы реализации, цели и задачи Энергетической стратегии Украины до 2035 г. Приведены основные цели стратегии инновационного развития возобновляемой энергетики для агропродовольственного сектора. Выделены направления и меры инновационно-инвестиционной политики в сфере возобновляемой энергетики агропродовольственного сектора экономики Украины, что позволило разработать карточку оценки указанной политики. Доказано, что преобразования в сфере возобновляемой энергетики агропродовольственного сектора необходимо осуществлять с учетом основных подходов к реализации инновационно-инвестиционной политики страны.

Ключевые слова: агропродовольственный сектор, возобновляемая энергетика, инновации, инвестиции, управление, развитие.

 

A.V. Ulyanchenko, S.V. Umanets. Innovation and Investment Management of renewable energy development in Agricultural sector.

The purpose of the work is research of innovation and investment management of renewable energy development in agricultural sector.

Methods. During the researches were used: theoretical generalization, systematic approach; terminological analysis; abstraction and formalization.

Results. The methodological principles for determining the synergistic effect of the systematic approach to organization the innovation and investment policy in the area of renewable energy development in agricultural sectro, which depends on: innovation side of renewable energy development in agricultural sector, innovation strategy of renewable energy development in agricultural sector, innovative potentialof renewable energy development in agricultural sector, innovative infrastructureof renewable energy development in agricultural sector, innovative activityof renewable energy development in agricultural sector,  investing implementation of innovative activityof renewable energy development in agricultural sector, stimulation of innovative developmentof renewable energy in agricultural sector, mechanisms of government  supportof renewable energy development in agricultural sector. The implementation stages, goals and objectives of the Energy Strategy in Ukraine till the 2035 y. are described ( on the 1st stage – reforming of the energy sector till the 2020 y., on the 2nd stage – optimizationand innovative development in energy infrastructure till 2025 y. and on the 3rd stage – ensuring sustainable development till 2035 y.

The main goals of the strategy of the innovation development of the renewable energy in agricultural sector are outlined which includes: increased use of VDE, forming inclusive energy markets;decarbonisation of energy; effective use reduction of energy consumption; a single policy; informationaltransparency.The directions and measures of the innovation and investment policy in the area of renewable energy development in agricultural sector of Ukraine are highlighted which allowed to develop the evaluating card of this policy. Here was proved that transformation in the area of renewable energy development in agricultural sector should be provided considering the main approaches of innovation and investment policy implementation.

The Scope of results. The results of the study can be used in the bulk process while the training of specialists,by the experts in this field.

Key words: agricultural sector, renewable energy, innovation, investment,  management, development.

 

Стаття надійшла до редакції: 20.02.2019 р.

 

 


:  Анотація (завант.: 11)
Переглянути онлайн:  Анотація
 




Оновлено: 19-10-2019, 16:51