Моісєєва Н.І., Діденко Д.Ф. Ринок туристичних послуг регіону: сутність, теоретичні основи сегментації, диференціації

УДК 338.48:658(075.8)

DOI: 10.31359/2312-3427-2019-1-131

 

Н.І. Моісєєва, канд. філософ. наук, доцент,

завідувач кафедри ЮНЕСКО “Філософія людського спілкування”

та соціально-гуманітарних дисциплін

Харківський національний технічний університет

сільського господарства ім. Петра Василенка

Д.Ф. Діденко, здобувач

Київський національний університет культури і  мистецтв

 

Ринок туристичних послуг регіону: сутність, теоретичні основи сегментації,

диференціації

 

В статті розглянуто та систематизовано погляди науковців щодо трактування дефініції «туристична послуга» та проаналізовано наукові підходи до розуміння даного поняття. Здійснено  загальну класифікацію туристичних послуг,  систематизовано та доповнено чинні теоретико-методологічні підходи в дослідженні туристичних послуг та їх ролі в розвиткові регіону. Комплексно-системне узагальнення теоретичних засад та запровадження алгоритму розбудови понятійно-категоріального апарату обумовило можливість виокремлення чинних теоретико-методологічних підходів щодо трактування сутності категорії «ринок туристичних послуг», де, за результатами проведеного дослідження, визначено найбільш вживаними та теоретично обґрунтованими  системний та комунікаційний підходи.

Ключові слова: туристична послуга, туристичний продукт, регіон, потенціал території, туристичні потоки, природно-рекреаційні ресурси.

 

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин зміна технологічних укладів та глобалізаційні процеси охопили всі сфери світового господарства, в тому числі і ринок туристичних послуг, що призводить до зростання рівнів інтегрованості туристичних галузей та окремих підприємств різних країн, з одного боку, та загострення конкурентної боротьби між країнами за розподіл туристичних потоків, з іншого. Водночас сучасною тенденцією в економіці розвинених країн є зростання частки туристичних послуг як у структурі валового внутрішнього продукту, так і в структурі споживання. Такі процеси створюють загрози туристичним галузям країн із нижчою конкурентоспроможністю національних підприємств, не сформованістю ринкових механізмів та недосконалою державною туристичною політикою. Це стосується країн з трансформаційною економікою, до яких належить й Україна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Організаційно-економічні засади функціонування туристичних ринків закладені у працях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, зокрема: Г.М. Алейникової, В.Ф. Данильчука, Ю.Б. Забалдіної, Н.Й. Коніщевої, Т.І. Ткаченко, В.С. Ковєшнікова, менеджменту туристичної діяльності та управління суб’єктами туристичної сфери – А.П. Дуровича, І.В. Зоріна, М.І. Кабушкіна, В.І. Карсєкіна, В.А. Квартальнова, О.О. Меліх, С.В. Мельниченко, Г.А. Папіряна, В.О. Ткач, А.М. Ужви, І.М. Школи та ін., конкурентоспроможності туристичних підприємств – С.П. Гаврилюк, туристичної логістики – Г.І. Михайліченко, історичних та культурологічних аспектів туристичної діяльності – В.К. Федорченка, В.В. Волинця тощо. Проте в сучасних умовах ринкової трансформації національної економіки України, суспільно-політичних та соціально-економічних потрясінь, з одного боку, та подальшого посилення конкуренції на світових ринках послуг, їх глобалізації, з іншого, виникає потреба теоретико-методологічних досліджень проблем регіонального ринку туристичних послуг, зокрема поглибленого вивчення низки аспектів формування, функціонування та розвитку ринку туристичних послуг.

Формулювання цілей статті. Метою статті є вивчення та систематизація поглядів науковців на виникнення ринку туристичних послуг та формування  авторського бачення трактування поняття «ринок туристичних послуг» з урахуванням регіональної специфіки його функціонування. У межах досягнення мети виокремлено наступні завдання:  вивчення та оцінка наукових поглядів щодо формування і функціонування ринку туристичних послуг як дієвого напряму ефективного розвитку туризму на регіональному рівні;  дослідити трактування сутності поняття «ринок туристичних послуг» згідно системного та комунікаційного підходів.

Виклад основного матеріалу досліджень. Теоретико-методичний базис дослідження ринку туристичних послуг обумовлює собою послідовність дій і сукупність конкретних прийомів діагностики та оцінки стану (ситуації), що склалася на ринку, й розробити прогноз найближчих перспектив розвитку його базових підприємств.

Вивчення, аналіз і узагальнення значної кількості наукових поглядів на специфіку досліджень ринку дають змогу вважати, що основою досліджень регіонального туристичного ринку є дотримання ряду методологічних принципів:

  • дослідження ринку туристичних послуг не можна здійснювати ізольовано, без взаємозв’язку із ситуацією, що склалася, та обліку особливостей функціонування в інших галузях чи на товарних ринках;
  • тенденції, які притаманні одному ринку не можна автоматично, без додаткових досліджень, переносити на інші;
  • необхідністю в постійному й безперервному спостереженні за туристським ринком, яка викликана мінливістю кон’юнктури та ситуативністю процесів, значними коливаннями, що мають суперечливий характер (різні показники, що характеризують товарний ринок в один і той же час можуть відображати протилежні тенденції), нерівномірністю процесів та явищ (проявляється, коли динаміка розвитку різних показників має однаковий напрямок, але не співпадають їхні темпи) тощо [1];
  • дослідження туристичного ринку будь-якого рівня та його суб’єктів має здійснюватися в певній послідовності, а саме:
  • діагностування та аналіз проблеми, яка обумовлює потребу дослідження;
  • обґрунтування вибору об’єкту дослідження;
  • визначення цілей та постановка завдань дослідження;
  • узагальнення базового понятійно-категоріального апарату та аналізу чинної теоретико-методологічної бази;
  • вивчення особливостей організації та функціонування туристичного ринку, їх загальна характеристика;
  • збір та накопичення інформації;
  • оцінка стану туристичного ринку та тенденцій його функціонування й розвитку;
  • виявлення факторів, які впливають на стан та продуктивність суб’єктів ринку;
  • дослідження циклічних закономірностей розвитку ринку;
  • аналіз загальносвітових тенденцій та їх впливу на розвиток національної туристичної сфери та її суб’єктів;
  • узагальнення проведеного дослідження через обґрунтування висновків, розробку практичних рекомендацій;
  • визначення стратегічних напрямів розвитку туристичної сфери в Україні тощо.

Зазначені особливості функціонування ринку туристичних послуг дають змогу в процесі використання науково обґрунтованих методів збору, обробки та аналізу інформації, отримати достовірні результати, необхідні для підвищення конкурентоспроможності туристичного підприємства. Дослідження ринку, в такому контексті, є обумовленою системою дій, заходів науково-дослідної діяльності, спрямованих на одержання достовірних даних, інформаційних матеріалів про кон’юнктуру ринку, зокрема про співвідношення попиту і пропозиції туристичних продуктів та послуг, відповідність обсягу, структури і якості пропозиції, структурі і якості споживчому попиту, відповідність матеріально-технічного та інфраструктурного забезпечення туристичної сфери вимогам розвитку сучасного ринку тощо.

З огляду на це, дослідження туристичного ринку, його суб’єктів та процесів повинно бути спрямоване на вирішення комплексу завдань, де кінцевою метою є уточнення суті, етапів становлення та розвитку, узагальнення сучасних тенденцій ринку туристичних послуг та обґрунтування на цій основі макроекономічної стратегії виходу України на зовнішні ринки туристичних послуг.

Розрізненість та неузгодженість, розроблених науковцями,
методологічних основ та категоріального апарату дослідження ринку
туристичних послуг обумовлюють вивчення та уточнення сутнісно-змістовних характеристик дефініції, що розглядається. Достовірне визначення організаційно-економічної природи та структури ринку туристичних послуг в сучасних умовах є актуальним і має принципову значущість як у теоретико-методологічному контексті, так і для удосконалення економічних відносин в практиці підприємництва.

У зв’язку з тим, що економічна категорія «ринок туристичних послуг» у наукових джерелах має низку суміжних та дотичних понять, а саме «туризм», «туристична індустрія», «ринок послуг», «сфера туристичних послуг» розкриття їх змісту, сутнісного навантаження та взаємозв’язку сприятиме більш повному та ґрунтовному дослідженню категорії.

Базовим поняттям у запропонованій системі суміжних та дотичних термінів є «туризм». Згідно Закону України «Про туризм» туризм визначається як тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від'їжджає [2]. У свою чергу, відповідно трактуванню IRTS 2008 «туризм» є підкатегорією поняття «подорож» та відноситься до діяльності відвідувача – мандрівника, «…який здійснює поїздку в якесь основне місце призначення, що знаходиться за межами його/її звичайного середовища, на термін менше року з будь-якою головною метою (ділова поїздка, відпочинок чи інша особиста мета), за винятком мети працевлаштування на підприємство, зареєстроване в країні або місці відвідування» [3, с. 11-12].

З огляду на те, що в попередніх розділах категорії «туризм» та «туристична індустрія» нами ретельно досліджувалася, слід зауважити, що відповідно цього розуміється:

  • «туризм» як специфічний вид економічної діяльності, що здійснює реалізацією відповідних конституційних прав (на відпочинок, на освіту, на лікування…), відповідних суб’єктів і колективів, які самостійно, або користуючись послугами суб’єктів туристичної діяльності, подорожують у місцях, що знаходяться за межами їх звичайного середовища, в період до одного року підряд, яка не має на меті отримання комерційних прибутків тощо;
  • «туристична індустрія» - як упорядкована система взаємодії представників міжгалузевого господарського комплексу, чия діяльність передбачає створення, збут і споживання туристичного продукту, здатного приносити значний економічний та соціальний ефект для національної економіки за рахунок задоволення специфічних потреб населення в проведенні дозвілля під час подорожі тощо.

Досить розповсюдженим вживанням у науковій літературі та туристичній діяльності відзначаються поняттями «сфера туризму» та «сфера туристичних послуг», які здебільшого мають тотожний сенс та використовуються як словосполучення-синоніми.

Туризм як сферу економічної діяльності, характеризує Г.А. Карпова, відзначаючи, що  «…це виробництво і реалізація туристичних послуг і товарів різними організаціями, які «володіють туристичними ресурсами» [4, с. 21]. Дещо іншої думки дотримуються С.В. Ковальчук та В.В. Миколишина, які сферу туристичної діяльності розглядають спрямовано за «….напрямами: функціонування туристського підприємства; надання готельних послуг; туристсько-екскурсійне обслуговування; організація транспортних подорожей; організація спеціалізованого відпочинку і розваг; екологічна діяльність [5, с. 61]. У свою чергу Т.І. Ткаченко стверджує, що до сфери туризму «…доцільно віднести усі підприємства й організації, які, здійснюючи діяльність у межах певної галузі або визначеного виду економічної діяльності, виробляють, реалізують і організовують споживання різноманітних послуг і товарів туристу незалежно від ролі, яку відіграє туризм у формуванні доходів цих підприємств» [6, с. 29].

З огляду на вище зазначені твердження, варто звернути увагу на те, що індустрія туризму, сфера туризму забезпечують пропозицію комплексного туристичного продукту та туристичних послуг, вироблених суб’єктами туристичного ринку. Тоді як ринок туристичних послуг, в цілому, є більш комплексним за своєю сутністю і змістом категорією. Так, наприклад національні туристичні ринки, на думку Л.Ю. Красавцевої,  - це «…державно-регульовані системи, в яких сформовані та діють або формуються ринкові структури, діяльність яких забезпечена індустрією туризму певного рівня розвитку…» [7, c. 157]. У свою чергу, С.П. Грабовенська доводить, що індустрія туризму «…дає різноманітні можливості для організації усіх запитів туристів через ринок туристичних послуг» [8, c. 227]. Стабільний поступ туристичного ринку, з позиції І.З. Жук, «…забезпечений стабільним розвитком інших галузей економіки, які забезпечують пропозицію шляхом ефективної діяльності індустрії туризму» тощо [9].

Сутнісно-змістовим базисом поняття «ринок туристичних послуг» виступає категорія «ринок», одностайного та загальноприйнятого трактування якої в сучасній економічній думці не існує, чи то через різноманітність сфер їх застосування, чи то – використання понятійно-категоріального апарату різних за походженням економічних теорій» [10].

Критичний аналіз змісту та сутності чинних визначень категорії «ринок», дозволяє зробити висновок про наявність доволі численної варіативності та диференціації теоретико-методологічних підходів щодо її трактування в економічній теорії, що є наслідком відповідних змін ринку на шляху розвитку людських відносин залежно від суспільних умов розвитку економіки держав, мети і завдань, які ставило перед собою суспільство на різних етапах свого розвитку тощо [11, с.3].

 З позиції домінуючих наукових концепцій щодо визначення даної дефініції, по-перше, ринок розглядається як система економічних зв’язків та відносин щодо обміну товарів і послуг, по-друге, як територія (місце) купівлі-продажу товарів і послуг, що здійснюється суб’єктами ринку.  У свою чергу, визначені підходи розмежовуються на більш вузькі, специфічні, внаслідок гетерогенності властивостей самого ринку, особливостей наукових досліджень та теоретико-методологічних підходів до визначення чинників розвитку ринку. Відповідно цього, науковцями категорія «ринок» також визначається:

  • як система економічних зв’язків та відносин (М.Я. Дем’яненко [12, с. 420], М.П. Мальська [13, с. 126-127], Н.А. Мазур, М.В. Місюк [14, с.23]);
  • як сфера обміну товарами і послугами (Т.Г. Дудар, В.Т. Дудар [15, с.10]);
  • як будь-яка взаємодія, відносини відносин між покупцями та продавцями (К. Макконнелл, С. Брю [16, с. 19], Е. Долан, Д. Ліндсей [17, с. 12], І.З. Жук [9, с. 64];
  • як інструмент, механізм саморегулювання економіки (П. Самуельсон, В. Нордгауз [18, с.18], В.Г. Герасименко [19, с. 5]);
  • як форма функціонування економіки (А. Маршалл [20], Дж. Кларк [21], В.І. Видяпин, А.І. Добринін [22, с.25]);
  • як сукупність існуючих і потенційних споживачів (Ф. Котлер [23], Г. Армстронг, Ф. Котлер [24, с.34]);
  • як набір інститутів (К. Макконнел, С. Брю [16, с. 61], Т.О. Осташко [25, с.6], Д. Норт [26, с.94], Дж. Ходжосон [27, с.256], Ф.О. Лука [28, с.23]) тощо.

Досліджуючи аспекти формування та розвитку ринку послуг, відповідно до системного підходу, Сагайдак М.П. вказує на те, що ринок послуг – це складна система відносин між виробниками та споживачами послуг, це місце, де відбувається взаємодія продавців (продуцентів) і покупців (реципієнтів) послуг, визначаються ціни (споживча вартість), необхідна кількість і якість послуг, встановлюються і підтримуються господарські зв’язки й соціально-економічні контакти з різними цільовими аудиторіями в процесі організації виробництва (створення) та реалізації (споживання) послуг [29, c. 174]. У свою чергу відповідно до засад комунікаційного підходу, ринок послуг виступає я сукупність динамічних у часі і локалізованих у просторі соціально-економічних відносин, що формуються і реалізуються в процесі задоволення платоспроможного попиту реальних і потенційних споживачів пропозицією послуг, забезпечують пропорційність їх відтворення [30, c. 164]. Розглядаючи ринок послуг, як складову компоненту процесу відтворення суспільно-просторових систем та сукупність просторових ринків окремих видів послуг, що має просторово-функціональну сегментацію, М.П. Мальська дотримується засад просторово-територіального підходу [31].

Взаємозв’язок та взаємозалежність ринку послуг та сфери послуг вбачає О.О. Любіцева, коли доводить, що ринок послуг «…сформувався внаслідок виокремлення невиробничої діяльності в окрему сферу господарства - сферу послуг, що є об'єктивним процесом поглиблення суспільного поділу праці внаслідок розвитку продуктивних сил та диверсифікації суспільного виробництва». При цьому дослідник зауважує, що «…виокремлення послуг в окрему сферу діяльності, яка сформувала ринок послуг, ґрунтується на специфіці самої послуги» [32, с. 43].

Наявність тісної кореляції між теоретико-методологічним базисом економічних категорій «ринок послуг» та «сфера послуг», як очевидного факту, логічно обумовлює дослідження теоретико-праксеологічної основи та обґрунтування сутності дефініції «сфера послуг», а з огляду на різновекторність та поліфункціональність наукових гіпотез щодо сутності поняття, ще й систематизації цих засад. Так, здійснений науковий пошук теоретико-методологічних та практичних засад розвитку сфери послуг, дозволив нам диференціювати методичні підходи щодо визначення поняття «сфера послуг», де остання розглядається:

  • як сукупність, система або комплекс галузей, функціональне призначення яких у системі суспільного виробництва виражається у виробництві й реалізації послуг і духовних благ для населення [33, с. 11] або ж споживча вартість яких виражається в наданні зручностей  [34, с.44; 35, с. 52];
  • як сукупність видів економічної діяльності з обслуговування, задоволення матеріальних і духовних потреб населення, створення найбільш сприятливих умов життєдіяльності тощо, тобто виробництв, що виконують сервісні функції з економічними параметрами, властивими будь- якому виробничому процесу [36, с. 151; 37, с.4; 38, с.19];
  • як сукупність підприємств, організацій, установ та їх підрозділів, для яких виробництво та надання послуг є основним або додатковим видом діяльності [39, с. 59];
  • як складова економічної системи (разом із промисловістю та сільським господарством), яка включає широкий спектр комерційних і некомерційних послуг;
  • як зведена узагальнююча категорія, що включає відтворення різноманітних видів послуг, які надаються підприємствами, організаціями, а також фізичними особами [40, с. 17].

Узагальнення доволі широкого різноманіття визначень в рамках системного підходу, в контексті аналітичного дослідження їх змістовності, дозволяє трактувати «ринок туристичних послуг» - як систему економічних зв’язків, базисом якої є кругообіг капіталу «гроші – товар/послуга – гроші*», як складну систему соціально-економічних відносин, як систему дії закону попиту і пропозиції та як систему функціональних компонент тощо (табл. 1).

Комплексно-системне узагальнення теоретичних засад та запровадження алгоритму розбудови понятійно-категоріального апарату обумовило можливість виокремлення чинних теоретико-методологічних підходів щодо трактування сутності категорії «ринок туристичних послуг», де, за результатами проведеного дослідження, визначено найбільш вживаними та теоретично обґрунтованими  системний та комунікаційний підходи.

 

  1. Трактування сутності поняття «ринок туристичних послуг» згідно системного підходу

 

Ознака

Автори

Тлумачення сутності поняття

«ринок туристичних послуг»

Система економічних зв’язків, базисом якої є кругообіг капіталу «гроші – товар/послуга – гроші*»

С.П. Грабовенська

система світових господарських зв’язків, де здійснюється процес перетворення туристично-екскурсійних послуг на грошові кошти і зворотного перетворення грошових коштів на туристично-екскурсійні послуги.

А.П. Юрьев

система внутрішніх і зовнішніх зв’язків, в якій здійснює-ться процес перетворення туристсько-екскурсійних послуг у гроші і назад, перетворення грошей у туристсько-екскурсійні послуги, а також сукупність споживачів туристичного продукту, які мають засоби для його купівлі

Г.М. Алейникова

економічні відносини між виробниками і споживачами турпродукту на туристичному ринку, що полягають у процесі перетворення туристсько-екскурсійних послуг в гроші, і назад – перетворення грошей у туристсько-екскурсійні послуги

Система дії закону попиту і пропозиції

О.О. Любіцева

система багатоаспектна, поліструктурна, поліформна та багаторівнева, яка функціонує за законом врівноваження попиту і пропозиції, завдяки якому відтворюється об’єктивно обумовлена необхідність відповідності в часі і просторі вартісних та натурально-речових форм плато-спроможного попиту і товарної пропозиції, що діє на основі коливань виготовлення та вживання турпродукту

Е.В. Левицкая

 

суспільно-економічне явище, що об’єднує попит і пропозицію для забезпечення процесу купівлі-продажу турпродукту у даний час у даному місці

Система фун-кціональних компонент

Л.Ю. Красавцева

система, тобто кінцеве розмаїття функціональних елементів та відносин між ними, що виділяється із середовища, відповідно до заданої мети у межах певного часового інтервалу

Система соціально-економічних відносин

О.О. Комліченко,
Н.В. Ротань

система соціально-економічних відносин, яка дозволяє залучити ресурси природно рекреаційної та культурно-історичної спадщини у сферу економічних цінностей

Г.А. Заячковська

складна, багаторівнева система взаємовідносин між суб’єктами ринку (виробниками, постачальниками, посередниками, споживачами, конкурентами та контактними аудиторіями) у процесі купівлі-продажу туристичних послуг з приводу узгодження і реалізації їхніх економічних інтересів

Система соціально-економічних відносин

О. Кирилова

відкрита соціально-економічна система з високим рівнем саморегуляції, основу якої складають високолокалізовані взаємовідносини, пов’язані із виробництвом, збутом і споживанням туристичних послуг або комплексного турпродукту в межах певної території, причому критерієм виділення регіонального ринку виступає як місце купівлі туристичного па кету, так і місце споживання туристичних послуг, що входять до його складу

Продовження табл. 1

С.В. Ковальчук,
С.В. Миколишина

інтегрована система, яка охоплює майже усі сфери діяльності та життя людини, а тому є невід’ємною частиною сучасного світу

Балабанов И.Т., Балабанов А.И.

сфера реалізації туристичного продукту та економічних відносин, які виникають між його покупцями та продавцями

Т.І. Ткаченко

сукупність конкретних економічних відносин і зв’язків між туристами (покупцями) і туроператорами (продавцями), а також турагентами (торговими посередниками) та їх контрагентами з приводу руху туристичних продуктів і грошей, що відбиває економічні інтереси суб’єктів ринкових відносин

 

Критичний аналіз наведених у табл. 1 визначень досліджуваної категорії дозволяє зробити висновок, що головним контекстом системного підходу є формування та розвиток організаційно-економічної системи ринку туристичних послуг через задоволення нагальних потреб туристів, що є основою споживчого попиту на туристичні продукти / послуги, задоволення якого здійснюється через туристичну пропозицію. З огляду на це, у ролі господарського механізму функціонування туристичного ринку виступає виконує «…система дій економічних важелів для збалансування попиту та пропозиції на туристичний продукт, обмін «гроші – туристичний продукт», грошові потоки та потоки туристичного продукту» [39, c. 63].

Концепція комунікаційного підходу щодо дослідження ринку туристичних послуг дозволяє розглядати його як сукупність економічних відносин та зв’язків,  які виникають між суб’єктами ринку з приводу виробництва, розподілу, реалізації та споживання комплексного туристичного продукту та послуг (табл.2).

Менш розповсюдженими щодо трактування сутності категорії «ринок туристичних послуг» є наукові погляди, що визначають збутовий, інституціональний та часово-простірний підходи. Так, послідовники збутового підходу [р4, с. 13; б15, с. 62; б16, с. 214] визначають туристичний ринок як сферу реалізації туристичного продукту та економічних відносин, які виникають між його покупцями та продавцями. Науковці школи інституціонального підходу [ф3, с. 11] дотримуються погляду, що туристичний ринок – це інститут або механізм, який зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) туристських послуг. У свою чергу, прихильники часово-простірної підходу [к38, с. 11; д7, с. 135] характеризують ринок туристичних послуг як суспільно-економічне явище, що об’єднує попит і пропозицію для забезпечення процесу купівлі-продажу турпродукту у даний час у даному місці. При цьому одночасність виробництва і споживання туристичної послуги позиціонується як базова ознака формування та розвитку туристичного ринку.

 

  1. Трактування сутності поняття «ринок туристичних послуг» згідно комунікаційного підходу

 

Автори

Тлумачення сутності поняття

О. І. Капустіна,
Н.І. Ворох
Г.А. Смирнова

сфера прояву економічних відносин між виробниками і споживачами туристського продукту

В.В. Філоненко
 

сукупність конкретних економічних відносин і зв'язків, що виникають між покупцями (туристами) і продавцями (туроператорами та турагентами) з приводу руху туристських продуктів, створених на основі туристських ресурсів, і грошей

Т.І. Ткаченко
 

сукупність конкретних економічних відносин і зв’язків між туристами (покупцями) і туроператорами (продавцями), а також турагентами (торговими посередниками) та їх контрагентами з приводу руху туристичних продуктів і грошей, що відбиває економічні інтереси суб’єктів ринкових відносин

В.Г. Герасименко
 

М.П. Бондаренко

сукупність соціально-економічних взаємовідносин з метою задоволення потреб туристичного потоку і реалізації потенціалу ланцюга туристичної пропозиції у процесі трансформації туристичного продукту в грошовий еквівалент та інтеграції у світовий простір

О.О. Колесник
 

сукупність економічних відносин між туристами, туристичними
підприємствами й іншими суб’єктами господарювання з приводу виробництва, реалізації та споживання туристичних продуктів і послуг та руху грошей, що відбиває інтереси суб’єктів ринкових відносин у межах певного регіону (міста, області, країни, світу)

М.А. Жукова
 

сфера прояву економічних відносин між виробниками і споживачами туристичного продукту

 

Висновки. Критичний аналіз, систематизація та удосконалення сутнісно-категоріального змісту поняття «туристична послуга», як економічної категорії та об’єкту ринкових відносин, дозволив створити теоретико-методологічних базис розбудови понятійно-категоріального апарату ринку туристичних послуг, який, у свою чергу, обумовлює теоретичне підґрунтя розробки та реалізації концепцій, стратегій та інструментарію розвитку туристичної сфери. За результатами дослідженя чинних наукових теоретико-методологічних підходів в роботі запропоновано авторське визначення поняття «ринок туристичних послуг» як багаторівневої системи економічних відносин між суб’єктами ринку з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання туристичного продукту/послуг з метою узгодження і реалізації їхніх економічних інтересів в часі і просторі.

 

Бібліографічний список.

  1. Туризм як національний пріоритет: Колективна монографія за редакцією І.М. Писаревського. – Х. ХНАМГ, 2010. – 284 c.
  2. Закон України «Про туризм» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр.
  3. International Recommendations for Tourism Statistics 2008 [Електронний ресурс] // United Nations Publication Sales No. E.08.XVII.28. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://unstats.un.org/unsd/publication/SeriesM/seriesm_ 83rev1e.pdf.
  4. Экономика современного туризма / Под ред. Г.А. Карповой. – М. – СПб.: Изд. Торговый Дом «Герда», 1998. – 412 с.
  5. Ковальчук С.В. Поняття туристичного ринку та особливості його функціонування / С.В. Ковальчук, В.В. Миколишина // Вісник Хмельницького національного університету // Економічні науки. – 2011. – № 6. – Т. 4. – С. 60-65.
  6. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія / Т.І. Ткаченко. – 2-ге вид., випр. та доп. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 463 с.
  7. Красавцева Л.Ю. До проблеми визначення понятійного поля туристичної діяльності / Л.Ю. Красавцева // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2014. – № 2. – С. 157–162.
  8. Грабовенська С.П. Аналіз і структура ринку туристичних послуг в Україні / С.П. Грабовенська // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. – 2013. – № 1 (56). – С. 226–234.
  9. Жук І.З. Управління маркетинговою діяльністю суб’єктів туристичного бізнесу в Україні: дис. … канд. екон. наук: спец. 08.00.03 / Ірина Зеновіївна Жук; Львівський національний ун-т імені Івана Франка. – Львів, 2015. – 214 с.
  10. Дудар Т.Г., Дудар В.Т. Формування ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції: теорія, методика, перспективи: монографія. – Тернопіль: Економічна думка, 2009. – 246 с.
  11. Кирилюк Є.М. Аграрний ринок як економічна категорія: сутнісні ознаки й особливості / Є.М. Кирилюк // Агросвіт. – 2011. – № 12. – С. 2–10.
  12. Дем’яненко М.Я. Фінансовий словник-довідник / [М.Я. Дем’яненко, Ю.Я. Лузан, П.Т. Саблук, В.М. Скупий] – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 555 с.

13.Мальська М. П. Просторові системи послуг (теорія, методологія, практика): монографія / М.П. Мальська. – К.: Знання, 2009. – 363 с.

  1. Мазур Н.А. Конкурентоспроможність виробництва сільськогосподарської продукції та основні напрями її підвищення / Н.А. Мазур, М.В. Місюк // Економіка АПК. – 2007. – № 2. – С. 123–127.
  2. Чорненька Н.В. Організація туристичної індустрії: навч. посібник / Н.В. Чорненька. – Київ: Атіка, 2006. – 264 с.
  3. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы и политика / К. Макконнелл, С. Брю: пер. с англ. – 16е изд. – М.: ИнфраМ, 2007. – 939 с.
  4. Долан Э. Рынок: микроэкономическая модель: [пер. с англ.] / Э. Долан, Д. Линдсей. – СПб.: Печатный Двор, 1992. – 496 с.
  5. Стратегічний розвиток туристичного бізнесу: монографія / Т.І. Ткаченко, С.В. Мельниченко, М.Г. Бойко й ін.; за заг. ред. А.А. Мазаракі. – К., 2010. – 596 с.
  6. Ринки туристичних послуг: стан і тенденції розвитку: монографія / за заг. ред. професора В.Г. Герасименко. – Одеса: Астропринт, 2013. – 334 с.
  7. Маршалл А. Основы экономической на уки / А. Маршалл; В. Бомкин (пер. с англ.); Дж. Кейнс (предисл.). – М.: Эксмо, 2007. – 832 с.
  8. Кларк Дж. Распределение богатства: монография / Дж. Кларк; Д. Страшунский (пер.), А. Бесчинский (пер.). – М.: Гелиос APB, 2000. – 367 с.
  9. Экономическая теория / [В.И. Видяпин, А.И. Добрынин, Г.П. Журавлева, Л.С. Тарасевич]. – М.: Инфра- М, 2000. – 714 с.
  10. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Ф. Котлер. – СПб.: Питер ком, 1998. – 896 с.
  11. Армстронг Г. Маркетинг / Г. Армстронг, Ф. Котлер; пер. з англ. – М.: 2001. – 608 с.
  12. Осташко Т.О. Структурно-інституційний аналіз аграрного ринку / Т.О. Осташко. – К.: Ін-т економіки та прогнозування, 2006. – 56 с.
  13. Норт Д. Вклад неоинституционализма в понимание проблемы переходной экономики / Лекционное выступление Д. Норта 7 марта 1977 г. – http:/www.rusref.nm.ru/indexpub167.htm.
  14. Ходжосон Дж. Экономическая теория и институты: Манифест современной институциональной экономической теории: [пер. с англ.] / Дж. Ходжосон. – М.: Дело, 2003. – 464 с.
  15. Лука Ф.О. Міжнародна конкурентоспроможність сільськогосподарського виробництва в Україні / Ф.О. Лука // Економіка АПК. – 2004. – № 5. – С. 131–138.
  16. Сагайдак М.П. Ринок послуг в Україні: становлення, сучасний стан і перспективи розвитку / М.П. Сагайдак // Стратегія економічного розвитку України. – 2015. – № 36. – С. 173–183.
  17. Сікірніцька І.А., Кучерук С.С. Перспективи розвитку сфери послуг в Україні / І.А. Сікірніцька, С.С. Кучерук // Інноваційна економіка. – 2013. – № 5(43). – С. 164–165.
  18. Мальська М.П. Просторово-функціональна сегментація ринку послуг / М.П. Мальська // Економіка. Управління. Інновації. – 2016. – № 1 (16). – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2016_1_14.
  19. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О.О. Любіцева. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Альтерпрес, 2005. – 436 с.
  20. Данилюк Т.І. Сфера послуг як об'єкт інвестиційної діяльності / Т.І. Данилюк // Інвестиції: практика та досвід. – 2014. – № 17. – С. 10–12.
  21. Пугачевская К.Й. Сфера послуг в Україні: особливості розвитку та стратегічні перспективи / К.Й. Пугачевская // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. – 2016. – №.18. – С. 52–55.
  22. Мальченко В.М., Мальченко В.В. Про специфіку попиту підприємств сектору послуг на матеріальні ресурси та тотожність функції закупівлі для будь-якого підприємства / Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. – Київ, 2013. – № 30. – С. 148–154.
  23. Кочерга А.И. Сфера обслуживания населения: региональные проблемы / А.И. Кочерга. – К. : Наук. думка, 1980. – 424 с.
  24. Жуковські В. Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх маркетологів сфери послуг оптової та роздрібної торгівлі: дис… канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / Войчех Жуковські; Хмельницький національний ун-т. – Хмельницький, 2015. – 210 с.
  25. Сидорова А.В. Экономико-статистические методы в управлении сферой услуг / А.В. Сидорова. – Донецк: ДонНУ, 2002. – 240 с.
  26. Стаханов В.Н., Стаханов Д.В. Маркетинг сферы услуг: учеб. пособие. – М.: Экспертное бюро, 2001. – 160 с.
  27. Панкратьева Н. Система статистических показателей сферы услуг как сектора экономики / Н. Панкратьева // Вопросы статистики. – 1998. – № 4. – С. 17–19.

 

Моисеева Н.И., Диденко Д.Ф. Рынок туристических услуг региона: сущность, теоретические основы сегментации, дифференциации.  В статье рассмотрены и систематизированы взгляды ученых относительно трактовки дефиниции «туристическая услуга» и проанализированы научные подходы к пониманию данного понятия. Осуществлен общую классификацию туристических услуг, систематизированы и дополнены действующие теоретико-методологические подходы в исследовании туристических услуг и их роли в развитии региона. Комплексно-системное обобщение теоретических основ и внедрение алгоритма развития понятийно-категориального аппарата обусловило возможность выделения действующих теоретико-методологических подходов к трактовке сущности категории «рынок туристических услуг», где, по результатам проведенного исследования, определены наиболее употребляемыми и теоретически обоснованными системный и коммуникационный подходы.

Ключевые слова: туристическая услуга, туристический продукт, регион, потенциал территории, туристические потоки, естественно-рекреационные ресурсы.

 

Moiseeva N.I., Didenko D.F. The market of tourist services in the region: essence, theoretical foundations of segmentation, differentiation.  The article reviewed and systematized the views of scientists regarding the interpretation of the definition of “tourist service” and analyzed scientific approaches to understanding this concept. The general classification of tourist services has been carried out, the existing theoretical and methodological approaches to the study of tourist services and their role in the development of the region have been systematized and supplemented. The complex-system generalization of the theoretical foundations and the implementation of the algorithm for developing the conceptual-categorical apparatus led to the possibility of distinguishing the existing theoretical and methodological approaches to interpreting the essence of the category “tourist services market”, where, according to the results of the study, the systemic and communication approaches are determined.

Key words: tourist service, tourist product, region, potential of the territory, tourist flows, natural recreational resources.

 

Стаття надійшла до редакції: 19.01.2019 р.

 

 

 

 

 

 


:  Анотація (завант.: 12)
Переглянути онлайн:  Анотація
 




Оновлено: 19-10-2019, 15:20