Заздравнова О.І., Кравцов А.І., Гаврилюк Ю.М. Соціальне: до досвіду осмислення базового елемента соціології

УДК  316.1

DOI: 10.31359/2312-3427-2018-3-219

 

О.І. Заздравнова, д-р філос. наук, професор

А.І. Кравцов, канд. іст. наук, професор ХНАУ

Ю.М. Гаврилюк, канд. філос. наук, професор

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

 

СОЦІАЛЬНЕ: ДО ДОСВІДУ ОСМИСЛЕННЯ БАЗОВОГО ЕЛЕМЕНТА СОЦІОЛОГІЇ

 

Стаття присвячена висвітленню тлумачення такої інтегрованої категорії як «соціальне», що є незаперечним базовим елементом соціології. Цим і зумовлена актуальність досліджуваної проблеми. Поняття «соціальне» взаємопов’язане з визначенням близьких, але самостійних наукових категорій, а саме: соціальна сфера, соціальність, соціологічний підхід, соціалізація індивіда, соціальні пріоритети, цивілізація та ін.. які розглядаються у статті. Особливістю публікації, що вирізняє її від попередніх, є історико-методологічний підхід із застосуванням широкого спектру аргументів визнаних класиків соціологічної науки.

Ключові слова: соціальна сфера, соціальне, соціальність, соціологічний підхід, соціалізація індивіда, соціальні пріоритети, цивілізація

 

Бібліографічний список:

  1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – К., 1996. – 425 с.
  2. Бекешкина И.Э. Структура личности (методологический анализ). – К.: Наукова думка, 1986. – 129 с.
  3. Брушлинский В.А. Социальная психология в России и теория Сержа Московичи. Предисловие к русскому изданию // Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс. – М.: Центр психологии и психотерапии. – 1996. – С. 5-20.
  4. Дюркгейм Э.О разделении общественного труда. Метод социологии. – М.: Терра, 1991.
  5. Козелецкий Ю. Человек многомерный / Психологическое эссе. – К.: Лыбидь. 1991. – 288 с.
  6. Масионис Дж. Социология. – 9-е изд. – СПб: Питер. 2004. – 762 с.
  7. Моисеев Н.Н. Информационное общество: возможности и реальность // Полис, 1993, № 3. – С. 6-14.
  8. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс. – М.: Центр психологии и психотерапии.– 1996. – 478 с.
  9. Московичи С. Социальное представление: исторический взгляд // Психологический журнал. – 1995, № 1. – С. 3-21.
  10. Ортега-и-Гассет Х. Тема нашего времени // Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1991. – С. 252-278. 1
  11. Хуткая С. Социальная адаптированность личности: концептуализация понятия // Социология: теория. методы, маркетинг. – 2007, № 2. – С. 164-175.

 

О.І. Заздравнова, А.І. Кравцов, Ю.М. Гаврилюк. Соціальне: до досвіду осмислення базового елемента соціології. Статья посвящена раскрытию смысла такой интегрированной категории как «социальное», которая есть неоспоримым базовым элементом социологии. Этим и обоснована актуальность исследуемой проблемы. Понятие «социальное» взаимосвязанно с определением близких, но самостоятельных научных категорий: социальная сфера, социальность, социологический подход, социализация индивида, социальные приоритеты, цивилизация, которые рассматриваются в статье. Особенностью публикации, что отличает ее от предыдущих, является историко-методологический подход с привлечением широкого спектра аргументов признаних классиков социологической науки.

Ключевые слова: социальная сфера, социальность, социологический подход, социализация индивида, социальные приоритеты, цивилизация.

 

O.I. Zazdrunova, A.I. Kravtsov, Yu.M. Gavrilyuk. Social: to examination of the basic element of sociology. The article is devoted to the explanation of the interpretation of such an integrated category as "social", which is an unconditional basic element of sociology. This is due to the relevance of the problem under study. The concept of "social" is interrelated with the definition of close but independent scientific interpretations as: social sphere, sociality, sociological approach, socialization of the individual, social priorities, civilization, etc., which are considered in the article. Feature of the publication. What distinguishes it from the previous is a historical and methodological approach with the use of a wide range of arguments for the recognition of the classics of sociological science.

The main sociological settings of the time of O. Comte, G. Spencer are not entirely consistent with the realities of our time. At the given circumstances, his attention was paid to E. Durcgeim, F. Tennis. M. Weber. In the works of N. Smelzer, R. Merton, J. Ritzer, J. Massionis, the basic vector of sociological research moves to a thorough analysis of the transformation of their foundation - the social sphere as natural, which calls for the development of sociological knowledge. In domestic sociology, this point of view is presented (in varying degrees) in collective textbooks and manuals:

Sociological science in our day covers virtually all spheres of human life: economics, politics, art, health care, etc. At the same time, the growth of the pace of extensive introduction of sociological knowledge provides them with high social prestige. Evolutionary processes in society are more intense than in nature, and therefore their fundamental characteristics are subjected to significant transformations. Explore them - the prerogative of sociology itself, which seeks to preserve its social status as a science.

Sociality, understood as a potential field of realization of the generic nature of man, simultaneously represents the mechanism of self-realization of the human individual. Then it turns out that sociality, as "the objectively existing generic human essence is and the essence of an individual in the possibility that becomes a reality as it is internalized individual individual". Therefore, social, "present" in each individual - is not all empirically cash social, but only that in which the individual realizes his right to choose, shows his active-active essence.

Key words: social sphere, social. sociality, sociological approach, socialization of the individual, social priorities, civilization

 

 

 

 
:  Анотація (завант.: 16)
Переглянути онлайн:  Анотація
 




Оновлено: 27-03-2019, 09:10